ОБ’ЇЗД, ДУ,
Об’їзд, ду, м. Объѣздъ. Як поїде на об’їзд, то сьогодня дома буде, а як поїде навпростець — і завтра не буде. Ном. № 11407.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 12.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ОБ’ЇЗДЖАТИ, ДЖА́Ю, ЄШ, →← ОБ’ЇДАТИСЯ, ДАЮСЯ, ЄШСЯ,